Никовський Андрій Васильович

иnikovskiy

Никовський Андрій Васильович (псевдоніми: А. Василько, Приходько, Стефанович Йосип, Танаскович, Яринович А.; криптоніми: А., А. В., А. Н., В., В. А. тощо 14 (26) жовтня 1885, Малий Буялик Херсонської губернії — 1942, Ленінград) — громадський і політичний діяч, активний член ТУП і УПСФ, літературознавець, мовознавець, журналіст i лiтератор, член партiї українських соцiалiстiв-федералiстiв, редактор журналу «Основа» (Одеса, 1915 р.), функцiонер «Союзу мiст» на Пiвденно-Захiдному фронтi.

Належав до ложі «Свiтло Правди» (в складі Союзi Великого Сходу Росiї), яка працювала в Києвi з 1912 р.

На початку 1917 р. був товаришем (заступником) голови Центральної Ради.

В травні 1918 р. був обраний головою опозицiйного до гетьмана П.Скоропадського Українського нацiонального союзу.

В квітні 1919 р. було створено Велику Ложу України.
А.Никовський деякий час був Майстром в даній ложі.

За часів Директорії УНР (квітні 1919 – листопаді 1920 рр.) обіймав міністерський пост в уряді масона Симона Петлюри.

У 1921-1922 рр. брав участь в формуванні «Братства української державностi» (БУД), яке А. Никовський характеризує як «самостiйну українську масонську органiзацiю».

Leave a Reply

  

  

  

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>